Гіпертонічний криз — це невідкладний стан, пов’язаний із раптовим і значним підвищенням артеріального тиску, що може спричинити серйозні ускладнення, якщо не надати своєчасну допомогу. Цей стан виникає при систолічному артеріальному тиску понад 180 мм рт. ст. і/або діастолічному тиску понад 120 мм рт. ст. У цій статті ми детально розглянемо причини, симптоми, лікування та профілактику гіпертонічного кризу.

Причини гіпертонічного кризу

Причини розвитку цього стану можуть бути різноманітними. Серед основних факторів виділяють:
Хронічна гіпертензія. Часто криз виникає у пацієнтів із давно неконтрольованим високим тиском.
Недотримання призначеної терапії. Пропуски прийому антигіпертензивних препаратів або самостійне припинення лікування.
Серцево-судинні захворювання. Атеросклероз, ішемічна хвороба серця або гострий коронарний синдром можуть сприяти розвитку кризу.
Стрес. Емоційне або фізичне перевантаження часто є провокуючим фактором.
Шкідливі звички. Куріння, надмірне споживання алкоголю, зловживання сіллю.
Інші захворювання. Хвороби нирок, ендокринні розлади (наприклад, феохромоцитома або синдром Кушинга).

Типи гіпертонічного кризу

Гіпертонічні кризи поділяються на два основні типи:
Ускладнений гіпертонічний криз. Цей стан характеризується гострим або прогресуючим ураженням органів-мішеней, таких як мозок (інсульт), серце (гострий інфаркт міокарда), нирки (гостра ниркова недостатність), очі (гостра гіпертензивна ретинопатія). Ускладнений криз потребує негайного зниження тиску протягом хвилин чи годин.
Неускладнений гіпертонічний криз. У цьому випадку значне підвищення тиску не супроводжується вираженим ураженням органів-мішеней. Лікування спрямоване на поступове зниження тиску протягом 24–48 годин.

Симптоми гіпертонічного кризу

Клінічна картина гіпертонічного кризу може варіюватися залежно від ступеня ураження органів. Найбільш поширені симптоми:
Інтенсивний головний біль.
Запаморочення.
Нудота та блювання.
Шум у вухах.
Затуманення зору або втрата зору.
Біль у грудях.
Серцебиття та задишка.
Судоми або втрата свідомості (у тяжких випадках).

Ускладнені кризи можуть супроводжуватися симптомами інфаркту, інсульту або інших гострих станів, що потребують негайного втручання.

Діагностика гіпертонічного кризу

Для постановки діагнозу лікар проводить детальне обстеження, що включає:
Вимірювання артеріального тиску. Використовується тонометр для підтвердження високих значень.
Аналіз симптомів. Оцінюються скарги пацієнта на головний біль, нудоту, біль у грудях тощо.
Інструментальні методи. Електрокардіограма (ЕКГ), магнітно-резонансна томографія (МРТ) мозку, ультразвукове дослідження серця і нирок.
Лабораторні дослідження. Аналіз крові та сечі для оцінки функції нирок і виявлення можливих електролітних порушень.

Лікування гіпертонічного кризу

Лікування залежить від типу кризу. Головною метою є контроль артеріального тиску для запобігання подальшим ускладненням.

Ускладнений криз.
Пацієнта госпіталізують у відділення інтенсивної терапії.
Використовуються внутрішньовенні препарати для швидкого зниження тиску (наприклад, урапідил, нітрогліцерин).
Постійний моніторинг життєво важливих показників.
Неускладнений криз.
Можливе амбулаторне лікування.
Призначають пероральні антигіпертензивні препарати (каптоприл, ніфедипін). Контроль стану пацієнта через 24–48 годин.

Лікар також усуває провокуючі фактори та призначає підтримуючу терапію.

Ускладнення гіпертонічного кризу

Без належного лікування гіпертонічний криз може призвести до серйозних наслідків:
Інсульт (ішемічний або геморагічний).
Гостра серцева недостатність.
Інфаркт міокарда.
Гостра ниркова недостатність.
Сліпота через ураження сітківки.

Профілактика

Попередження гіпертонічного кризу ґрунтується на зниженні ризиків і контролі гіпертензії:
Регулярний контроль тиску. Пацієнти з гіпертонією повинні щоденно вимірювати артеріальний тиск.
Дотримання терапії. Важливо не пропускати прийом призначених лікарем ліків.
Збалансоване харчування. Обмеження солі, вживання продуктів, багатих калієм, магнієм і кальцієм.
Фізична активність. Регулярні аеробні вправи покращують стан серцево-судинної системи.
Відмова від шкідливих звичок. Куріння та алкоголь сприяють підвищенню тиску.
Управління стресом. Йога, медитація або психологічна підтримка допомагають уникати стресових ситуацій.

Висновок

Гіпертонічний криз — це небезпечний стан, який потребує негайного втручання. Усвідомлення ризиків, регулярний контроль тиску та дотримання лікарських рекомендацій є ключовими кроками для запобігання кризу. Якщо ви або ваші близькі зіткнулися із симптомами гіпертонічного кризу, необхідно негайно звернутися за медичною допомогою. Бережіть своє здоров’я!